Історія справи
Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №910/8791/14Постанова ВГСУ від 01.06.2016 року у справі №910/8791/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2015 року Справа № 910/8791/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Водоноса Лева Іллічана рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 28.01.2015 Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015у справі№ 910/8791/14Господарського судуміста Києваза позовомВодоноса Лева Іллічадо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудінвестиція"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпромторг"провизнання недійсними рішень загальних зборів товаристваза участю представників:
позивача: Водонос Л.І., Козлов О.В.;
відповідача-1: Грубник Д.Л.;
відповідача-2: повідомлений, але не з'явився;
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.07.2015 № 02-05/430 для розгляду касаційної скарги у справі №910/8791/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 08.07.2015, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №910/8791/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Босий В.П., судді - Стасюк С.В., Цюкало Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чорна Л.В., судді - Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №910/8791/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивачем 08.07.2015 надано клопотання від 08.07.2015, в якому він просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 13.05.2015 та рішення місцевого господарського суду від 28.01.2015 у даній справі і визнати недійсними всі рішення загальних зборів за період з 2008 року по 2014 рік.
Проте, слід зауважити, що у відповідності до ч. 3 ст. 1117 ГПК України, у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу позивача, що зазначене стосується тих позовних вимог, які не були заявлені позивачем в суді першої інстанції, але про які ним вказується в прохальній частині вищенаведеного клопотання від 08.07.2015.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", які оформлені протоколом від 20.10.1997 № 3, обрано правління товариства та обрано Водоноса Л.І. Головою ЗАТ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу від 27.10.1997 № 3 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", засновано ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" шляхом реорганізації ЗАТ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".
Обрано Президентом товариства Водоноса Л.І. з правом першого підпису та уповноважено його на відкриття розрахункового рахунку в банківській установі (п. 8 розділу "ПОСТАНОВИЛИ" протоколу від 27.10.1997 № 3).
Згідно з Установчим договором ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", затвердженого Дніпровською районною державною адміністрацією 20.05.2002 № 01117, Водонос Л.І. є учасником товариства та, як вбачається з преамбули договору, діє від свого імені та від імені 710 акціонерів ЗАТ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва". Однак зазначено, що він діє на підставі Статуту та наданих йому повноважень у відповідності до протоколу загальних зборів акціонерів від 20.10.1997 № 3. Водонос Л.І. згідно п. 8 Установчого договору, володіє часткою у статутному фонді товариства в розмірі 0,11% (911,99 грн).
Відповідно до Статуту ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", Водонос Л.І. є учасником ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".
В своїй позовній заяві Водонос Л.І. зазначає, що "10.02.2001 відповідно до протоколу № 3 учасників ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" його було обрано Генеральним директором зазначеного товариства. Згідно п. 6.4 Статуту ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", Генеральний директор товариства Водонос Л.І. є Головою зборів цього товариства. Генеральний директор, він же Голова зборів ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" Водонос Л.І. діє від свого імені та від імені 710 осіб, згідно отриманих ним передаточних доручень та на підставі Статуту, Установчого договору".
Судами встановлено, що Водонос Л.І. звернувся до суду з даним позовом як засновник та представник 710 осіб засновників ТОВ "Багатогалузева фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".
Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є.
Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (ст. 12 ГПК України).
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції, перевіряючи поданий Водоносом Л.І. позов на предмет його відповідності розділу VIII ГПК України та ст. 12 ГПК України, не дослідив повноваження зазначеної особи згідно з установчими документами ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва" на звернення до суду з даним позовом.
При цьому, суд не з'ясував, Водонос Л.І. при зверненні з даним позовом захищає свої особисті права, як засновника, акціонера, учасника, Генерального директора, Голови зборів, Президента товариства, або його вимоги направлені на захист інтересів ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва".
Крім того, Водонос Л.І. при зверненні з даним позовом посилається на те, що він є представником 710 засновників ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", які, як наполягає Водонос Л.І., його уповноважили на звернення з позовом згідно своїх передаточних доручень.
Проте, у відповідності до ч. 5 ст. 28 ГПК України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України).
Форма довіреності визначена чинним законодавством України.
Водночас, приймаючи позов, який, як вже зазначалось, поданий Водоносом Л.І. від імені 710 засновників ТОВ "Республіканське управління механізації шляхового будівництва", суд не перевірив на відповідність вимогам законодавства для представництва інтересів в господарському суді зазначені вище та додані до матеріалів позовних заяви копії передаточних доручень.
Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Наведене свідчить, що, під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України, що є підставою для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Касаційна інстанція, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Водоноса Лева Ілліча задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 910/8791/14 скасувати.
Справу № 910/8791/14 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА
Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА
Т.П. КОЗИР